“Прозорість (транспарентність) є рисою урядів, компаній, організацій та окремих осіб, готових до розкриття інформації, правил, планів, процесів та дій”
Transparency International
Що таке прозорість?
Згідно Ініціативи щодо прозорості та підзвітності, державні діячі, держслужбовці, керівники й директори компаній та організацій тощо зобов’язані діяти відкрито, передбачувано і зрозуміло, заохочуючи залучення й підзвітність.[1] Інститути сектору безпеки надають безпеку як суспільне благо. Прозорість і підзвітність гарантів безпеки, з точки зору як продукту/послуги, так і процесу, тут дуже важлива, оскільки вони прямо впливають на якість цього суспільного блага. Тому слід оприлюднювати інформацію про політику та ресурси.[2] Це можна робити у річних звітах міністерства оборони (МО), «Білих книгах» з питань оборони та безпеки, публікаціях річного бюджету тощо (див. схему “Основні документи оборонного бюджету”). Публікація таких документів та іншої відповідної інформації обов’язкова для забезпечення прозорості та підзвітності. На жаль, перелік посадових осіб і відкритих документів, які допомагають забезпечити прозорість інститутів сектору безпеки, залишається доволі коротким.
Чому це важливо?
Прозорість, поєднана з підзвітністю, обмежує можливості корупції.[3] Тілчо Іванов (Tilcho Ivanov)підкреслює, що прозорість є головною передумовою цивільного контролю, підзвітності та доброго врядування у сфері безпеки. Коли йдеться про політику безпеки та оборони, потрібна відносна відкритість, ясність і довіра. Основні документи та інша інформація, підготовлена або надана урядом, включаючи міністерство оборони та служби безпеки, також має надаватись громадськості.[4] Але прозорість є не єдиним критерієм доброго врядування. Прозорість залежить від інших принципів доброго врядування, таких, як консенсус, залучення, передбачуваність, стратегічне планування, реагування, дієвість, ефективність, підзвітність, рівність, верховенство права, розбудова доброчесності, нагляд та аудит. Ці принципи взаємозалежні і зрештою є індикаторами розвитку сучасного громадянського суспільства у країні.[5]
Як це працює?
Ініціатива щодо прозорості та підзвітності застерігає, що надання інформації недостатньо для забезпечення прозорості. Інформацію треба обробляти та подавати так, щоб вона була:
- Релевантною і доступною: поданою чітко й зрозуміло, достатньо докладною і деталізованою для аналізу, оцінки та дій. Інформація має бути адаптована для різних аудиторій.
Своєчасною і точною: наданою з достатнім часом для аналізу, оцінки та дій відповідних сторін. Це означає, що вона має надаватись на етапі планування, а також під час і після впровадження політик і програм. Інформація має бути актуальною, точною і повною.[6]
Крім того, Шамсул Хак (Shamsul Haque) визначає два типи механізмів, які сприяють прозорості й підзвітності:
Зовнішні механізми:
- Зовнішні формальні механізми:
- Законодавчі інструменти (законодавчі комітети, парламентські комітети)
- Виконавчі засоби (контроль органів влади над державними відомствами)
- Юридичні процедури (адміністративні суди та омбудсмени)
- Зовнішні неформальні засоби:
- Громадські слухання, опитування громадської думки, громадські організації та ЗМІ.
Внутрішні механізми:
- Внутрішні формальні механізми (ієрархічна структура, офіційні правила, кодекси поведінки, аналіз роботи).
- Внутрішні неформальні засоби (культура праці, професійна етика, думка колег).[7]
Важливо наполягати на тому, щоб процес планування, складання й виконання програм та бюджету був прозорим, щоб громадянське суспільство мало належну інформацію про рішення інститутів сектору безпеки. Володіючи інформацією, міністри, депутати парламентів, громадські організації (ГО) та інші зацікавлені особи можуть належним чином скористатися своїм правом спитати з відомств безпеки та оборони за виконання їхніх обов’язків гарантів безпеки суспільства. Важливо забезпечити дієве та ефективне використання коштів у секторі безпеки.
Крім того, прозорість мають перетворити на підзвітність оцінки реалізації політики (виконання бюджету), контроль програм і схеми оцінки.
Хто бере участь у процесі?
За словами Тілчо Іванова, збройні сили та служби безпеки повинні відповідати перед міністрами, які, своєю чергою, відповідають перед обраними представниками народу. Ці представники мають здійснювати законодавчий нагляд за інститутами сектору безпеки, їх політикою та витратами. За витратами та результатами роботи також мають стежити громадські та неурядові організації, науковці, ЗМІ, ініціативні групи та громадянське суспільство загалом.[8]
Ресурси
Bonn International Center for Conversion (BICC) (2002), Voice and accountability in the security sector. Paper 21.
Born Hans, Wills Aidan, DCAF-Ministry of Foreign Affairs of the Netherlands (2012), Overseeing Intelligence Services: a Toolkit.
Centre for Integrity in the Defence Sector (2015) Criteria for good governance in the defence sector. International standards and principles (2015)
Centre for Integrity in the Defence Sector. Integrity Action Plan. A handbook for practitioners in defence establishments (2014).
Centre for Integrity in the Defence Sector: Guides to Good Governance
DCAF (2015) International Standards of Financial Oversight in the Security Sector. 7.2 Toolkit- Legislating for the Security Sector.
DCAF (2008), National Security Policy Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2009), Defence Reform. Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2009), Police Reform. Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2009), Security Sector Governance and Reform Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2009), Security Sector Reform and Intergovernmental Organisations. Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2006) Parliament’s role in Defence Procurement. DCAF Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2006) Parliament’s role in Defence Budgeting. DCAF Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2006) Parliamentary Oversight of Intelligence Services. DCAF Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2006) Parliamentary Committees on Defence and Security. DCAF Backgrounder. New edition available here.
DCAF (2015), Parliamentary Brief: Building Integrity in Defence.
DCAF – UNDP (2008) Public Oversight of the Security Sector. A Handbook for Civil Society Organizations.
DCAF (2009), Defence Management: an Introduction. Security and Defence Management Series No. 1.
Ivanov Tilcho, « Transparency of Defence Policy in Progress », Information and Security. An International Journal. Vol. 11, 2003. pp 55-72.
Nicolas Masson, Lena Andersson, Mohammed Slah Aldin, DCAF (2013) Strengthening Financial Oversight in the Security Sector.
NATO-DCAF, (2010). Building Integrity and Reducing Corruption in Defence. A Compendium of Best Practices.
NATO (2012) Building Integrity Programme
OECD (2002) Best Practices for Budget Transparency
OSCE Code of Conduct on Politico- Military Aspects of Security
Transparency International (2013) Watchdogs ? The quality of legislative oversight of defence in 82 countries. Government Defence and-corruption index.
Transparency and Accountability Initiative.
Transparency International. International Defence and Security Programme.
The World Bank (1988), Public Expenditure Management Handbook.
Transparency International (2012). Building Integrity and Countering Corruption In Defence and Security. 20 Practical Reforms.
United Nations SSR task force, Security Sector Reform Integrated Technical Guidance Notes. 2012.
UN Instrument for Standardized International Reporting of Military Expenditures.
[1] Transparency and Accountability Initiative.
[2] Ivanov Tilcho, « Transparency of Defence Policy in Progress », Information and Security. An International Journal. Vol. 11, 2003. pp 55-72.
[3] «Важливість виховання доброчесності» у Виховання доброчесності та боротьба з корупцією в оборонному секторі Збірник прикладів (компендіум) позитивного досвіду. p165.
[4] Ivanov Tilcho, « Transparency of Defence Policy …p 57
[5] Там само, p 56.
[6] Transparency and Accountability Initiative.
[7] M. Shamsul Haque, “Significance of Accountability under the New Approach to Public Governance” International Review of Administrative Sciences 66, no 4. (December 2000): 599-618. In Ivanov Tilcho, « Transparency of Defence Policy …p 59.
[8] Ivanov Tilcho, « Transparency of Defence Policy …p 58.
