Гендер відноситься до соціальних атрибутів і можливостей, які пов‘язані з відмінностями між чоловіком і жінкою, і відносинами між жінками і чоловіками, дівчатками і хлопчиками.
Будучи залежними і від контексту, і від часу, ці атрибути, можливості і відносини є частиною соціального устрою. Гендер визначає, що очікується, дозволяється і що цінується в жінках або чоловіках у даному контексті. В більшості країн існують відмінності і нерівноправність між жінками і чоловіками в розподілі обов’язків, виконанні дій, доступу до ресурсів і контролю над ними, а також можливості прийняття рішень.
Що означає ‘’гендер’’?
Рівність між жінками та чоловіками (гендерна рівність): відноситься до рівних прав, обов’язків і можливостей жінок і чоловіків, дівчат і хлопчиків. Рівність означає не те, що жінки і чоловіки стануть однаковими, а те, що права жінок і чоловіків, обов’язки і можливості не залежатимуть від того, якої статі вони народилися чоловічої або жіночої. Гендерна рівність має на увазі врахування інтересів, потреб і пріоритетів як жінок, так і чоловіків, визнаючи розмаїття різних груп жінок і чоловіків. Гендерна рівність не є проблемою жінок, але має зачіпати і турбувати як чоловіків, так і жінок. Рівність між жінками та чоловіками є одночасно правом людини і є попередньою умовою і показником для постійного, соціально орієнтованого розвитку.
Що таке гендерна рівність?
Згідно з визначенням від ООН Жінки[1], гендерна рівність означає, що жінки і чоловіки мають рівні умови для повноцінної реалізації своїх прав людини, а також участі в процесах і користуванні результатами економічного, соціального, культурного і політичного розвитку. Таким чином, гендерна рівність – це рівнозначна оцінка суспільством подібностей і відмінностей між чоловіками і жінками і ролі, які вони відіграють. Вона заснована на тому, що жінки і чоловіки є повноправними партнерами в своєму будинку, громаді і суспільстві. Гендерна рівність починається з рівнозначної оцінки як дівчат, так і хлопчиків.
Всесвітній банк[2] визначає гендерну рівність з точки зору рівності згідно із законом, рівності можливостей (включаючи рівнозначність винагород за працю і рівність у доступі до людського капіталу та інших виробничих ресурсів, які надають можливості) і рівнозначності голосу (що є здатністю впливати і сприяти процесу розвитку). Це не визначає гендерну рівність як рівність за отриманими результатами з двох причин. По-перше, різні культури і суспільства можуть слідувати різними шляхами в досягненні гендерної рівності. По-друге, рівність означає, що жінки і чоловіки вільні вибирати різні (або схожі) ролі і отримувати результати відповідно до своїх уподобань і цілей.
Спільною рисою всіх сучасних програм управління безпекою є включення гендерної проблематики в політику і практику структур безпеки, які гарантують, що вони мають фундаментальну готовність для задоволення потреб безпеки всіх громадян.
Міжнародні та регіональні конвенції
Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (КЛДЖ)[3] містить кілька правових зобов’язань, пов’язаних з РСБ, включаючи:
- прийняття законодавчих та інших заходів, що забороняють дискримінацію по відношенню до жінок;
- участь жінок у розробці державної політики на умовах рівноправності з чоловіками;
- ліквідацію дискримінації щодо жінок у сфері трудової зайнятості;
- заходи щодо забезпечення повного розвитку і поліпшення становища жінок з метою забезпечення їм рівноправної реалізації прав людини і основних свобод
Пекінська Декларація та Платформа дій (1995)[4] визначає конкретні заходи, які повинні робити уряди, міжнародні та національні організації та інші відповідні зацікавлені сторони для боротьби з насильством за статевою ознакою та досягнення гендерної рівності у всіх сферах життя суспільства, включаючи сектор безпеки.
Регіональні документи з положеннями, що забезпечують гендерну рівність, включають такі:
- Protocol Протокол Африканського Союзу до Африканської хартії з прав людини та народів про права жінок в Африці (2003)[5];
- Міжамериканська конвенція Організації Американських Держав про попередження, покарання та викорінення насильства по відношенню до жінок (Конвенція Белем-ду-Пара) (1994)[6];
- Рішення №. 14/05 Про роль жінок у попередженні конфліктів, врегулюванні криз та пост-конфліктному відновленні (2005)[7] Організації з безпеки та співробітництва в Європі;
- Директива ЄС про рівноправне ставлення (2006/54/EC)[8]
Резолюція Ради Безпеки ООН (SCRs) 1325.
В контексті санкціонованих ООН процесів РСБ, Резолюції Ради Безпеки ООН про жінок, мир і безпеку визначають мінімальні стандарти, що стосуються гендерної рівності, які є юридично обов’язковими. Резолюція Ради Безпеки ООН 1325[9], прийнята в 2000 році, є найбільш впливовою резолюцією, оскільки багато країн-учасниць згодом прийняли національні плани дій з детальним описом того, яким чином це повинно бути реалізовано.
У червні 2013 року Рада Безпеки одноголосно прийняла Резолюцію 2106 про запобігання сексуальному насильству під час конфлікту (СНК), тим самим підвищивши увагу до питань про жінок, мир і безпеку. Резолюцію підтримали всі країни-партнери Великої сімки (G7). Це знову підтверджує, що повсюдні ситуації з СНК можуть погіршити і продовжити збройні конфлікти і перешкоджати відновленню міжнародного миру і безпеки.
Крім того, під час 7533-го засідання Ради Безпеки, що відбулося в жовтні 2015 року, було одноголосно прийнято Резолюцію 2242 (2015) з метою поліпшити виконання Історичного документу про жінок, мир і безпеку. Рада постановила включити питання жінок, миру і безпеки в усі питання порядку денного з урахуванням особливостей ситуації в кожній конкретній країні.
Стратегія досягнення гендерної рівності в секторі безпеки забезпечує такі умови, де гаранти безпеки взаємодіють комплексно і всебічно з цивільними особами, гарантуючи підвищення ефективності надання послуг отримувачам. У кожного гаранта безпеки є конкретні гендерні проблеми для вирішення, які іноді потребують спеціальної підготовки та дій з розвитку потенціалу.
Виховання доброчесності та гендер
НАТО безпосередньо займається гендерним аспектом у вихованні доброчесності[10]. Програма з ВД інтегрувала гендерний підхід у свою методологію і розробку практичних інструментів, і гендерний баланс завжди враховується при розгортанні мобільних груп та експертів по ВД. Конференції та семінари використовуються в якості можливостей для підвищення обізнаності та розширення участі в контексті важливості гендерного підходу в рамках програми з ВД.[11]
Джерела
ДКЗС-БДІПЛ-ООН-МННДЖ (2008) Security Sector Reform and Gender Toolkit
ДКЗС (2016) Teaching Gender in the Military: A Handbook
ДКЗС (2015) Gender and Complaints Mechanisms: A Handbook for Armed Forces and Ombuds Institutions
ДКЗС (2011) Гендерная самооценка: пособие для полиции, вооруженных сил и сектора правосудия
ДКЗС (2014) Integrating Gender into Internal Police Oversight
НАТО (2014), The NATO Building Integrity Programme and Gender.
[1] Детальну інформацію дивитесь на: http://www.un.org/womenwatch/osagi/conceptsandefinitions.htm
[2] Детальну інформацію дивитесь на: http://www.worldbank.org/en/topic/gender
[3] Доступно на: http://www.ohchr.org/EN/HRBodies/CEDAW/Pages/CEDAWIndex.aspx
[4] Доступно на: http://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/pdf/BDPfA%20E.pdf
[5] Доступно на: http://www.achpr.org/instruments/women-protocol/
[6] Доступно на: http://www.oas.org/juridico/english/treaties/a-61.html
[7] Доступно на: http://www.oas.org/juridico/english/treaties/a-61.html
[8] Доступно на: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A32006L0054
[9] Доступно на: http://www.un.org/womenwatch/osagi/wps/#resolution
[10] Доступно на: http://www.nato.int/cps/en/natohq/topics_107900.htm?selectedLocale=fr
[11] Доступно на: http://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/pdf_topics/150604-Factsheet_BI-Program-Gender.pdf