Про розбудову доброчесності - ЦІЛІСНІСТЬ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

Доброчесність означає чесне й повне виконання своїх обов’язків. Процес можна вважати доброчесним, якщо він працює як слід і вписується в загальну систему, частиною якої він є. Організація доброчесна, якщо її діяльність підзвітна і компетентна, без витрат ресурсів на нечесні особисті потреби. Людина доброчесна, якщо вона робить свою справу компетентно, чесно і повністю. Доброчесність зазвичай оцінюють за допомогою перевірок та досліджень.

Що таке розбудова доброчесності?

Розбудова доброчесності є важливим елементом стратегій доброго врядування, що лежать в основі реформування сектору безпеки. Реформування сектору безпеки – це процес політичних і технічних реформ з метою покращення функціонування сектору безпеки. НАТО на сьогодні є однією з провідних організацій у справі розбудови доброчесності, з її програмою розбудови доброчесності – створення можливостей і практичних інструментів, які допомагають країнам зміцнити доброчесність, прозорість і підзвітність та знизити ризик корупції в секторі оборони та безпеки.

Чому це важливо?

Корупція є суттєвою перешкодою для розвитку, безпеки та стабільності сучасних суспільств. Вона знижує довіру до державних установ і підриває боєздатність збройних сил. Корупція у сфері безпеки покладає важкий тягар на інші сфери життя суспільства. Вона відволікає кошти держбюджету, не даючи вкладати їх в освіту, охорону здоров’я, інновації та розвиток. Корупція також знижує боєздатність війська і підриває оборонні можливості країни.

Як це працює?

Програми розбудови доброчесності є елементом ширшого реформування сфери безпеки. Крім того, реформування сфери безпеки має доповнювати загальний рух – на національному рівні – до доброго врядування та боротьби з корупцією. Існує ряд заходів та інструментів розбудови доброчесності у сфері безпеки. Успішні програми розбудови доброчесності мають бути якомога повнішими, в той же час залишаючись реалістичними, з досяжними цілями, узгодженими з конкретною ситуацією.

Оцінка ризиків і план дій

Перший крок до розбудови доброчесності – виявити та оцінити ризики корупції і розробити план (стратегію) їх подолання. Урядам і фахівцям з безпеки доступні інструменти оцінки та планування, такі, як NATO-DCAF Integrity Self-Assessment Process and CIDS-TI Integrity Action Plan.

Повна правова база

Важливим елементом розбудови доброчесності є належна нормативно-правова база, на додачу до кодексів поведінки та настанов з етики.

Належне бюджетне планування

Багато уваги слід приділяти системі бюджетного планування. Вона має відповідати загальній стратегії національної безпеки в середньо- або довгостроковому плані.

Навчання та освіта

Освіта дуже важлива на всіх рівнях ієрархії сектору безпеки. Тому потрібна ретельна увага до навчання військового та цивільного персоналу питанням розбудови доброчесності. Існує ряд програм і курсів розбудови доброчесності, розроблених для військового та цивільного персоналу НАТО, DCAF, CIDS, Королівською військовою академією та іншими військовими організаціями і службами.

Контроль та нагляд

Щоб гарантувати успіх довгострокових зусиль з розбудови доброчесності, необхідно створити систему нагляду. Вона може включати механізми внутрішнього та зовнішнього нагляду, до яких входять інспектори, комітети з нагляду, аудитори та омбудсмен. Важлива роль у цьому процесі належить депутатам парламенту та уряду. Громадянське суспільство та ЗМІ повинні мати доступ до інформації і право контролювати сектор безпеки, щоб створити дієздатну систему запобіжників і противаг, яка дозволяє уникнути корупції.

Хто бере участь у процесі розбудови доброчесності?

Оскільки розбудова доброчесності – широкий процес, він охоплює багато акторів. На національному рівні програму розбудови доброчесності розробляє уряд за допомогою інших зацікавлених сторін (парламент, міністри, комітети тощо) і прописує її в Національній стратегії (Стратегії національної безпеки). Програму виконує військовий і цивільний персонал під наглядом парламенту, громадянського суспільства та інших органів нагляду. Національне законодавство забезпечує базу для цього процесу. На міжнародному рівні міжнародні організації забезпечують навчання, інструктаж і зовнішній нагляд. Інші держави діляться передовим досвідом і подають приклади. Нарешті, процес формалізують міжнародні правові стандарти.